Ада Лавлейс - перший програміст планети

Леді Байрон побоювалася, що у дочки можуть розвинутися поетичні нахили батька, тому намагалася, щоб дочка займалася математикою та природничими науками. Удосконалювати знання, на запрошення матері, допомагав Аді шотландський професор математики та містик Огастес (Август) де Морган. Він був вражений талантом дівчини, казав, що вона може бути дослідником у галузі математики, але тому, що ця наука вважалася чоловічим заняттям, побоювався, що напружена розумова робота не принесе жінці радості. У 1833 році Ада в супроводі Мері Сомервіль, дружини професора, вперше відвідала майстерню Чарльза Беббіджа, де вона  познайомилася з з винахідником і його "різницевою" машиною, за допомогою якої можна було робити математичні обчислення. Зустріч Ади з різницевою машиною ще більше запалила її інтерес до математики. Юна міс Байрон прагнула зрозуміти роботу механізму та високо оцінила цей винахід. Молода дівчина 19 століття цікавилася новинками обчислювальної техніки, її неабиякий математичний талант був помічений вченим. Згодом Ада серйозно займалася вивченням різницевої та аналітичної машин Чарльза Беббіджа, творця цих механічних обчислювальних апаратів. У 1940 році Беббідж читав лекцію про свій аналітичний движок в університеті в Турині. Луїджі Менабреа, викладач Туринської артилерійської академії, майбутній прем'єр-міністр країни під враженням від лекції докладно зробив опис механізму, стаття була опублікована в 1842 під назвою "Елементи аналітичної машини, створеної Чарльзом Беббіджем". Текст був написаний французькою мовою. Ада Лавлейс до цього часу вже встигла непогано вивчити машину, тому не тільки чудово переклала текст англійською мовою, але доповнила власними думками та ідеями про роль машини. У результаті початковий текст збільшився втричі. Примітки викликали велику зацікавленість Беббіджа. Ці "виноски на полях" принесли Аді безсмертя, і внесли її в історію обчислювальної техніки, як першої програмістки. Працюючи над текстом упродовж дев'яти місяців, вона на 52 сторінках заклала основи сучасного програмування. У цей період вони з Беббіджем обмінювалися листами майже щодня, обговорювали запропоновані Адою примітки та доповнення. Ада ставила запитання, він відповідав. Дівчина була дуже відповідальна, насамперед вона розуміла, що пояснює принцип роботи движка Беббіджа, тому й обговорювала з ним свої подальші корективи.

У своїх коментарях вона склала три обчислювальні програми для аналітичної машини Чарльза Беббіджа. Перша програма була написана для здійснення рішень двох рівнянь алгебри з двома невідомими, тут вона ввела вперше класифікацію осередків пам'яті, що застосовується в програмуванні й в наш час, як і термін "робочий осередок". У другій програмі, призначеної для обчислення значень тригонометричної функції з неодноразовим повторенням заданої послідовності, озвучила поняття "цикл". "Сутність циклу становить повторюваність операції". Найскладнішою виявилася третя програма – програма для обчислення відомих у математиці чисел Бернуллі. Вона написала покрокову інструкцію для обчислення чисел Бернуллі на аналітичній машині.

Ада була впевнена, що аналітична машина здатна сплітати алгоритми алгебри також віртуозно, як ткацький верстат Жаккара може ткати візерунки. Вона не тільки змогла осягнути принцип роботи машини, але й висловила думку, що машина зможе писати музику, малювати картини та ін. "Суть і призначення машини змінюватиметься від того, яку інформацію ми в неї вкладемо", писала Лавлейс. Переклад статті Луїджі Менабреа разом із примітками перекладача з ініціалами А.А.L. вийшов у світ у науковому журналі "Вчені записки" (Scientific Memoir) у серпні 1843 року, викликав інтерес у читачів. Ада блискуче виконала завдання популяризації ідеї автоматичних обчислень. Навіть якщо ці питання обговорювалися з Беббіджем, це не зменшує заслуг Ади тому, що її опис принципів роботи різницевої та аналітичної машин та можливостей обчислень дає чітке уявлення про них. А терміни "цикл", "робочий осередок" та їх опис вперше набули гласності завдяки її праці, яка залишиться в історії як перша надрукована робота з програмування. На честь Августи Ади Байрон, графині Лавлейс названо мову програмування високого рівня, розроблену у 1979-1980 роках з ініціативи Міністерства Оборони США. Мова Ада застосовується в Європі та США у проєктах, які потребують підвищеної безпеки та надійності. 10 грудня 1980 року було затверджено стандарт мови. Цього дня святкують День програміста – у день народження Ади Лавлейс дивовижної жінки, яка зуміла зазирнути у майбутнє. Поховали графиню Лавлейс поруч з батьком лордом Байроном у родовому склепі у церкві Святої Марії Магдалени в Ханкнелі неподалік Ньюстедського абатства в Ноттінгемширі. Обидва померли у молодому віці у 36 років.